ЛІЧИЛКИ, ВГАДАЙКИ і СКОРОМОВКИ

ЛІЧИЛКА 

Уродила горобина
Гронце ягідок-жаринок.
Горобець на гілку сів,
Дев’ять ягідок із’їв,
Дві синиці, з ними щиглик –
Ті по п’ять склювати встигли,
Дятел виглянув з квартири,
Проковтнув собі чотири…
Кожен з них по ягодинці
Снігурам лишив гостинці.
Так і зникли горобинки,
Полічи їх, спробуй, ниньки.


ЛІЧИЛКА 

Я – 

Журавка, 
Ти – 
Журавка. 
Нас схова 
Висока травка. 
А журавличок 
Цибатий 
Жмуритись 
Піде за хату. 



ЛІЧИЛКА 

Лічу, лічу 
лічилку: 
кота, 
собачку, 
білку… 
Петько, 
Славко, 
Яринка, – 
а хто 
твоя 
жмуринка?


***
Вбігла дівчинка у хату

ледь жива: 

На старезній груші

диво чи дива. 
«Пугу, пугу!» 

- незнайомі їй слова. 
Підкажіть,

як диво зветься це… 
                                  (Сова)

НЕВИДИМКО 

Я – хлопчик-невидимко, – 
Таке моє ім’я… 
То стишено, то гінко 
Живу на світі я… 

Усім дбайливим птицям 
Гніздечка колишу, 
Як малюку не спиться – 
Нашіптую «шу-шу»… 

Кінчаю всі я справи, 
Як гасне промінець… 
Моє імѐння справжнє – 
Вгадали?.. 
                  (Вітерець)



МОРОКА 

Жалілася чаплі сорока: 
«Яка мені, сестро, морока.
Трійняток-пташаточок маю,
Чи ж рідні мої, я не знаю.
Напевно, хтось третю дитину
В гніздо потаємно підкинув.
Здається, усі мені милі,
Найбільше – оті, чорно-білі.
А третє, хоч гарне… Та горе,
Повіриш, якесь біло-чорне…»
Скажіть, чи насправді морока
Гризе білобоку сороку?

*** 
Заболів 
У зубра зуб –
В лузі зубр
Обгриз лозу.
Звір збагнув
Вже зовсім
Пізно:
В зубра зуби
Не залізні.

ХОМА 

Хитрунець, яких нема, 
Цей малий хом’як Хома.
Вуха чують кожен порух,
Хто зайде – Хома у нору.
Сміх – та годі, ну й дивак…
Хомо, хвостика сховай!..

***
Грав у бубон ґречний рак,

Грів у груди бубна всяк. 

А вгорі ворона сіла
Чорні крила розпустила: 
– Перестань гриміти, брате,
Буду я диригувати.

***
Швидкохідний срібен плуг 

Поорав небесний луг.
А хлоп’я гука: – Не так,
То не плуг, а то…
                                (Літак)